Критерії оцінювання

ЯК ОЦІНЮВАТИМУТЬ УЧНІВ 5–9 КЛАСІВ: МОН ЗАТВЕРДИЛО РЕКОМЕНДАЦІЇ

Опубліковано 06 серпня 2024 року 

https://mon.gov.ua/news/yak-otsiniuvatymut-uchniv-59-klasiv-mon-zatverdylo-rekomendatsii

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

м. Київ

ВІД 02 СЕРПНЯ 2024 Р.

№ 1093

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia

відповідно до Листа МОН № 1/4895-25 від 14 березня 2025 р. "Про окремі питання оцінювання результатів навчання".

КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЦЬОГО ДОКУМЕНТА

1.Як спланувати поточне оцінювання за групами результатів?
1.1. Під час роботи з програмою вчитель або вчителька визначає вид оцінювання (формувальне або підсумкове) а також, на яких етапах упродовж семестру доцільно здійснювати оцінювання результатів навчання певної групи. Ці заплановані оцінювання варто позначити в календарно-тематичному плані чи за його відсутності в навчальній програмі. Також уже на етапі планування доречно продумати, які форми роботи та види завдань (інструменти оцінювання) будуть найбільш дієвими для поточного оцінювання результатів кожної групи.

1.2. Під час такого планування варто подбати про те, щоб таких оцінок не було замало впродовж семестру. Це залежить, зокрема, й від того, скільки годин навчального навантаження має певний предмет чи курс. Для малогодинних предметів чи курсів має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр. Для тих, що мають понад три години тижневого навантаження, це число можна збільшити. Утім варто пам’ятати, що важлива насамперед питома вага кожної такої оцінки, а не їх кількість. Рухаючись за таким планом оцінювання, учитель або вчителька, по-перше, має змогу відстежити навчальний поступ кожної дитини за кожною групою результатів, по-друге, має достатню кількість оцінок за кожною групою для виставлення семестрової оцінки. Наголошуємо також на тому, що потреби фіксувати в журналі оцінювання за групами результатів на кожному уроці немає.

2. Як вивести семестрову оцінку за групами результатів?
2.1. Для того, щоб вивести семестрову оцінку за кожною групою результатів, учитель або вчителька впродовж семестру може запланувати щонайменше двічі провести поточне оцінювання результатів кожної групи та мінімально одну підсумкову роботу за кожною групою результатів протягом / наприкінці семестру або одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру. Види робіт для здійснення такого оцінювання можна визначити самостійно або використати ті, які зазначені в модельних навчальних програмах. Тобто під час планування важливо визначити, на якому уроці і в який спосіб учитель чи вчителька здійснюватимуть поточне чи підсумкове оцінювання результатів певної групи.

2.2. Поточні оцінки за групами результатів виставляють у колонці з датою відповідного уроку, унизу колонки зазначають групу результатів (ГР1/ГР2/ГР3/ГР4). Якщо вчитель/-ка вирішує оцінити на уроці декілька груп результатів окремими поточними оцінками, то оцінку за кожну групу результатів необхідно фіксувати в окремій колонці в журналі, зазначаючи групу внизу сторінки журналу.

Однак оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на одному уроці не є доцільним та обов'язковим.

2.3. Поточні оцінки за групами результатів враховують під час виведення семестрової оцінки за кожною групою результатів. Оцінки за підсумкові роботи також виставляють у колонці з датою уроку і відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПРГР1/ПРГР2/ПРГР3/ПРГР4).

2.4. Якщо учень або учениця були відсутні на уроці, коли вчитель або вчителька здійснювали підсумкове оцінювання, у відповідній клітинці роблять запис «н».

2.5. Наприкінці семестру учитель або вчителька може проводити одну комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів чи кілька підсумкових робіт за окремими групами. Або ж запланувати підсумкові роботи за кожною з груп результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову роботу.
Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи).

2.6. Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота, семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних поточних оцінок за групами результатів. Виконувати підсумкову роботу, яка була пропущена, учню / учениці не потрібно.

Якщо в учня / учениці немає поточних оцінок за певну групу результатів, він /вона мають виконати відповідну підсумкову роботу.

2.7. Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням ваги кожної окремої групи.

2.8. Поточні оцінки, які вчитель або вчителька виставляють за різні види діяльності учнів та учениць упродовж семестру, але не співвідносять їх з певними групами результатів, не враховують при виведенні семестрової оцінки. Ці оцінки використовують для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання зворотного зв’язку учням та ученицям.

2.9. Наведений алгоритм оцінювання дає змогу, по-перше, відстежити динаміку успішності учня чи учениці впродовж семестру та не здійснювати додаткового тематичного оцінювання за групами результатів. Це, своєю чергою, зменшує навантаження на вчительство та знижує бюрократизацію оцінювання.

2.10. Учитель чи вчителька або педагогічна рада закладу освіти можуть ухвалити рішення застосовувати тематичне оцінювання й фіксувати його в журналі. При цьому кожна тематична оцінка повинна відповідати певній групі (або кільком групам) результатів навчання. Якщо в певній темі (згідно з навчальною програмою) учитель чи вчителька працюють з результатами першої групи, то така тематична має бути позначена ГР1. Якщо в певній темі вчительство працює з кількома групами результатів, то тематичних оцінок має бути стільки, скільки груп було охоплено в цій темі. У журналі в колонці замість дати пишуть слово «Тематична», а внизу сторінки позначають групу результатів. Якщо тематична оцінка охоплює кілька груп, таких стовпців без дати із написом «Тематична» має бути кілька (ГР1, ГР2, …).

Оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів

https://nus.org.ua/articles/yak-zapovnyuvaty-zhurnal-i-vystavlyaty-otsinky-za-grupamy-rezultativ-perekazuyemo-golovne-z-vebinaru-mon-pro-novi-rekomendatsiyi-otsinyuvannya-uchniv-5-9-h-klasiv/

Українська література, зарубіжна література

Критерії оцінювання усних і письмових видів робіт

Читання вголос

Оцінюється здатність учнів:

ü  демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

ü  виявляти вміння читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

ü  виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю, авторський задум;

ü  пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо);

ü  емоційно реагувати на прочитане;

ü  знаходити в тексті незнайомі слова.

 

Вимоги до оцінювання

Рівень	Бали	Характеристика читання
Початковий	1­3	Учні демонструють повільне, емоційно невиразне читання; структурують текст і речення; зрідка вдаються до засобів виразного читання, інтонують речення зі значною кількістю помилок;
Середній	4­6	Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення; демонструють недостатньо плавне й виразне читання; припускаються помилок в інтонуванні, вимові, не завжди роблять логічний наголос; читають недостатньо емоційно; не вирізняють  у тексті незнайомі слова.
Достатній	7­9	Учні читають плавно, емоційно виразно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення й самостійно поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних помилок чи недоліків (у вираженні авторського задуму, виконанні комунікативного завдання; дотриманні норм орфоепії, дикції тощо); не завжди вирізняють у тексті незнайомі слова.
Високий	10­12	Учні читають плавно, швидко, емоційно виразно, із дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм; поділяють речення на смислові відрізки; розуміють авторський задум, стильові особливості тексту, успішно розв’язують комунікативне завдання; звертають увагу на незрозумілі слова.

 

Читання мовчки

Оцінюється здатність учнів:

ü  читати незнайомий текст із належною швидкістю;

ü  розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст;

ü  визначати причинно­наслідкові зв’язки між частинами тексту;

ü  відрізняти тему й ідею (основну думку) висловлювання;

ü  спостерігати й виявляти ті засоби, за допомогою яких автор досягає мети;

ü  знаходити в тексті незнайомі слова;

ü  демонструвати різні види читання.

 

Діалогічне мовлення

Оцінюється здатність учнів:

ü  ініціювати комунікативну взаємодію;

ü  налагоджувати й підтримувати міжособистісну комунікацію (уміння знаходити спільну мову зі співрозмовником);

ü  демонструвати певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

ü  висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

ü  добирати аргументи на підтвердження власної позиції;

ü  здійснювати адекватний добір мовно­виражальних засобів;

ü  формулювати різні запитання й давати розгорнуту відповідь;

ü  у виборі рішень керуватися системою цінностей, схвалених суспільством;

ü  володіти типами мовленнєвої діяльності;

ü  користуватися прийомами стимулювання й підтримування розмови;

ü  дотримуватися теми спілкування;

ü  дотримуватися норм літературної мови;

ü  демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).

 

Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

Рівень	Характеристика складених учнями діалогів	Бали
Початковий	Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати прості й однотипні за будовою запитання, припускаючись помилок різного характеру; демонструє небагатий лексико­фразеологічний запас; допускає мовні й логічні помилки; не ініціює спілкування; не використовує прийоми налагодження й підтримування контакту; губиться в конфліктній ситуації; комунікативної мети досягає частково.	1­3
Середній	Учень (учениця) досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, дотримується основних правил поведінки під час розмови, норм етикету, проте йому бракує самостійності суджень, аргументації в досягненні комунікативної мети, лаконізму, інформаційної новизни; демонструє елементарні правила ввічливості під час розмови; як репліки використовує переважно прості й неповні речення; добирає переважно слабкі аргументи; ставить елементарні запитання, однак інколи губиться під час відповіді на поставлені йому запитання.	4­6
Достатній	Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі на основі проблемної ситуації, демонструє достатню обізнаність у темі розмови, здатність ініціювати спілкування, вправність у доборі прийомів підтримування міжособистісної комунікації; дотримується культури мовлення, чітко висловлює думки, виявляє вміння формулювати цікаві запитання, дати влучну, дотепну відповідь; його репліки розгорнуті, змістовні, переконливі; у ставленні до співрозмовника толерантний, стриманий, коректний; але в діалозі трапляються недоліки: відхилення від теми, нечітко виражена особиста позиція співрозмовників, недостатньо сильних аргументів; у мовленні допускає помилки.	7­9
Високий	Учень (учениця) вправно бере участь у діалозі на основі будь­якої ситуації, уміє слухати й дотримується почерговості у розмові, демонструє мовну вправність (дотримання норм літературної мови, правил культури мовлення); добре обізнаний у темі розмови; переконливо й оригінально аргументує свою позицію, добираючи сильні докази, зокрема й з власного досвіду, зіставляє й аналізує різні погляди на предмет, із розумінням ставиться до думки іншого, дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові; виявляє здатність конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації.	10­12

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір);

письмо (письмові переказ і твір)

Оцінюється здатність учнів:

ü  виявляти обізнаність із теми, що розкривається (усно чи письмово);

ü  здобувати потрібну інформацію в різноманітних джерелах (зокрема користуватися ІКТ) для створення власних усних і письмових висловлювань;

ü  будувати висловлювання певного обсягу, типу й стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо) і використовуючи мовні засоби оформлення;

ü  продукувати чітке, плавне, зв’язне мовлення з ефективною логічною структурою, що допомагає слухачеві сприйняти й запам’ятати почуте;

ü  будувати композиційно й змістовно завершене висловлювання;

ü  ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

ü  формулювати основну думку висловлювання;

ü  розкривати тему висловлювання тощо.

 

Під час оцінювання усного монологічного мовлення враховуються також такі аспекти:

ü  здатність дотримуватися культури мовлення й правил спілкування з урахуванням мовленнєвих ситуацій;

ü  виявляти певний рівень творчої діяльності;

ü  вільно й невимушено триматися перед слухачами, підтримувати з ними зоровий контакт;

ü  доцільно й ефективно використовувати позамовні засоби (постава, міміка, жести).

 

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
			Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок
I. Початковий	1	Учень (учениця)будує лише окремі не пов’язані між собою речення; бідне лексичне і граматичне оформлення роботи.	15­16 і більше
	2	Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова  мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.	13­14	9­10
	3	Учень (учениця)демонструє висловлювання, що не є завершеним текстом; у роботі порушена  послідовність й чіткість викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової і стилістичної єдності; активний словник бідний,  граматична будова висловлювання недосконала.	11­12
II. Середній	4	Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) за обсягом становить трохи більше половини від норми й характеризується  певною завершеністю, зв’язністю;   бракує повноти, ґрунтовності,  послідовності й переконливості у формулюванні думок; порушено пропорційність композиційних частин; чіткішого розмежування потребують основна й другорядна інформація; урізноманітнення потребує лексико­фразеологічний запас і граматична будова; немає самостійних суджень і висновків.	9­10
	5	За обсягом робота близька до норми, композиційно завершена;   проте потребує більше самостійних суджень, узагальнень і ґрунтовних висновків; удосконалення потребує лексичне оформлення; основна думка формулюється невиразно, стандартно; бракує сильних аргументів, яскравих мовних засобів.	7­8	7­8
	6	За обсягом висловлювання сягає норми; композиційна будова пропорційна; для повного розкриття теми бракує доказовості, самостійних суджень; виклад загалом зв’язний, але учень не вміє самостійно творчо мислити, належно аргументувати думки, влучно добирати слова й вирази, демонструвати багатство синтаксичних конструкцій.	5­6
III. Достатній	7	Учень (учениця) виявляє обізнаність із теми; демонструє здатність самостійно створювати зв’язний, із елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду  переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але подекуди порушує логіку викладу думок; бракує сильних аргументів на користь  основної думки; потребує вдосконалення грамотність і збагачення засобами виразності активний словник.	4	5­6
	8	Учень (учениця) самостійно будує  (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; виявляє обізнаність із теми, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.	3
	9	Учень (учениця) демонструє здатність самостійно будувати висловлювання певного обсягу, типу і стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; виклад думок послідовний, достатній для розкриття теми, логічний (з урахуванням виду переказу); авторська позиція загалом чітка й зрозуміла; вдало дібрано лексичні засоби, однак потребує вдосконалення граматичне оформлення роботи; урізноманітнює синтаксичну будову твору; демонструє навички робити висновки й узагальнення; розмежовувати сильні й слабкі аргументи.	1+1 (НЕГРУБА)
IV. Високий	10	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексико­фразеологічний словник, граматичну правильність;  дотримується стильової єдності й виразності тексту. У роботі бракує засобів мовної виразності.	1	3
	11	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) оригінальний текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексико­фразеологічний словник і мовну  грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, дотримується стильової єдності й виразності тексту; використовує мовні засоби виразності.	1 (негруба)	2
	12	Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) яскравий оригінальний за ідеєю й мовним оформленням текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності,   висловлює власну думку, аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, робота демонструє багатий активний лексико­фразеологічний словник і мовну  грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, робота відзначається стилістичною довершеністю, наявністю оригінальних мовних засобів виразності. Робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю .	–	1

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи.

 

Нормативи оцінювання диктанту:

 

Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше
2	13-14
3	11-12
4	9-10
5	7-8
6	5-6
7	4
8	3
9	1+1 (негруба)
10	1
11	1 (негруба)
12	–

 

Процедура оцінювання здобувачів освіти

 

Поточне оцінювання за урок

            Оцінка за урок виставляється за:

v  виконання домашнього завдання;

v  оволодіння мовним матеріалом;

v  практичне застосування набутих знань;

v  усні  відповіді під час фронтального опитування (знання правил, уміння наводити приклади);

v  індивідуальні відповіді (робота біля дошки);

v  самостійна робота на уроці;

v  виконання вправ на конструювання та редагування (творчого характеру).

 

Види та кількість контрольних робіт з української мови

Форми контролю	5		6		7		8		9		10		11
	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2	2	2	2	2
Письмо:  переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	1	–	1	–	1	1	1	1	1	1	-	1	-
Правопис: диктант	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

У таблицях  зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо. 

Тематична оцінка ставиться в кінці вивчення мовної теми на основі письмової контрольної роботи (оцінка за тему може бути підвищена або знижена на 1-2 бали з урахуванням поточних оцінок).

Бал за семестр виставляється в кінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня в таких аспектах:

1)      тематичні оцінки;

2)      письмо (диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

3)      аудіювання (слухання-розуміння );

4)      говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

5)      читання (вголос та мовчки);

6)      ведення зошитів, оцінювання яких здійснюється раз на місяць.

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру відкритого або закритого типів, а також комплексних завдань (на розсуд учителя), залежно від характеру навченого матеріалу.

 

Оцінка за контрольну роботу та мовну тему учнями не перескладається!

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок - для того, щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

 

Річний бал виставляється на основі семестрових оцінок.

 

Поради батькам щодо перевірки якості домашніх завдань

 

Правила оцінювання здобувачів освіти

1)      Учень забов’язаний бути підготовленим до кожного уроку і виконувати домашнє завдання.

2)      У разі пропуску уроків учень зобов’язаний самостійно опрацювати вивчений класом матеріал.

3)      Якщо учень був відсутній на письмовій контрольній роботі, то він зобов’язаний її написати в позаурочний час за вимогою вчителя.